Карбонові кислоти

Карбонові кислоти належать до оксигеновмісних органічних сполук і мають у своєму складі функціональну групу, що визначає їхню приналежність до кислот. У кислот функціональна група поєднує в собі карбонільну та гідроксильну групи — COOH. Цю групу називають карбоксильною групою.

Класифікація карбонових кислот


Класифікація за вмістом Оксигену: оскільки до складу функціональної групи кислот входять атоми Оксигену, то всі карбонові кислоти належать до оксигеновмісних кислот.

Класифікація за силою кислот: усі карбонові кислоти є слабкими кислотами.

Класифікація за основністю кислот: так само, як неорганічні кислоти, органічні поділяють за основністю. Причому основність кислот визначається кількістю карбоксильних груп.

Одноосновні кислоти


Двохосновні кислоти


Класифікація за вуглеводневим радикалом: карбонові кислоти можна класифікувати за вуглеводневим радикалом — насичені, ненасичені (акрилова) та ароматичні (бензойна, фталева, корична, саліцилова).


Загальна формула гомологічного ряду одноосновних насичених карбонових кислот:

(CnH2n+1COOH або CnH2nO2).

Ізомерія кислот зумовлена будовою радикала.

Хімічні властивості карбонових кислот


1. Вплив кислот на індикатори за рахунок дисоціації на йони:
 2. Взаємодія з металами:

3. Взаємодія з оксидами металів:

4. Взаємодія з лугами:

5. Горіння:

Як і більшість органічних сполук, карбонові кислоти дуже добре горять, причому чим більшим є вуглеводневий радикал, тим більша ймовірність протікання реакції горіння з виділенням сажі (вільного вуглецю):

6. Реакція естерифікації.

Карбонові кислоти здатні взаємодіяти зі спиртами з утворенням естерів:

7. Взаємодія з хлором.


Застосування мурашиної кислоти

Оскільки при нагріванні мурашиної кислоти з оцтовою виділяється чадний газ, то її часто використовують у лабораторії для добування чистого чадного газу.

Мурашину кислоту широко використовують в органічному синтезі, як протраву при фарбуванні текстилю, у бджільництві проти вароатозу, для добування пестицидів тощо. У медицині мурашину кислоту застосовують у вигляді 1 % спиртового розчину (мурашиний спирт) як розтирку при невралгіях, міозитах та інших захворюваннях.

Застосування оцтової кислоти

Реакцією плюмбум (ІІ) оксиду з оцтовою кислотою добувають плюмбум (ІІ) ацетат
Pb(CH3COO)2 (його також називають свинцевим цукром, унаслідок солодкого смаку), розчин якого застосовують у медицині (свинцева примочка). Взаємодією ферум (ІІІ) гідроксиду з кислотою добувають ферум (ІІІ) ацетат Fe(CH3 COO)3, відомий як протрава при фарбуванні: нанесений на тканину, він, з одного боку, міцно втримується волокнами, з іншого боку, добре втримує барвник. На мову хімії можна перекласти й використання оцтової кислоти для добування естерів, наприклад етилового естеру та інших естерів, які через їхній приємний запах використовують в парфумерній та харчовій промисловості. У сільському господарстві та харчовій промисловості оцтову кислоту, а також її найближчі гомологи — мурашину й пропіонову — використовують як консерванти, що запобігають гнильним процесам і зберігають високу поживність кормів.


Масенков Богдан 112 гр.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Створюємо електронний підручник за допомогою сервісу Google Sites

Як підготувати та провести майстер-клас