PISA-2018, чого чекати українській школі
Дослідження проводиться раз на три роки й спрямоване на оцінювання систем освіти в різних країнах світу на підставі тестування 15-річних учнів. Україна долучається до більш ніж 80-ти країн, що беруть участь у PISA – 2018.
Приклади завдань:
Кислотні дощі
Щоденник Семмельвайса
Куріння
Парниковий ефект
Вітряні електростанції
Озон
Автобуси
Програму було започатковано в 1997 році Організацією з економічного співробітництва та розвитку (OECР). Метою програми є визначення тенденцій у результатах освітніх програм різних країн; чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі.
Головне завдання PISA – оцінити якість, справедливість та ефективність шкільних систем.
Так, перші звіти PISA на початку 2000-х змусили усіх говорити про "фінське диво". Для інших же країн, до прикладу, Німеччини, – результати стали неочікуваним розчаруванням у власній системі освіти, котру прийнято було вважати хорошою.
У рамках дослідження окрім безпосередньо проведення іспитів, збирається також інформація про учнів (соціально-економічне становище сім’ї, ставлення до навчання, сприйняття освітнього процесу тощо), опитуються представники школи, аналізується система освіти загалом. Це дає змогу не просто оцінити успішність учнів у різних країнах, а визначити, які фактори сприяють досягненню високих результатів.
За результатами попередніх досліджень, ОЕСР сьогодні має напрацьовані моделі, котрі дозволяють передбачати результати учнів у різних країнах на основі аналізу прийнятих рішень в освітній політиці з точністю 85%.
Загальний висновок не новий: найважливішим є те, що відбувається безпосередньо у класних кімнатах.
Аналіз PISA показав такі ключові елементи успішної освітньої політики:
– високі та універсальні очікування для учнів;
– сильний наголос на хороших вчителях;
– скерування додаткових ресурсів для шкіл та дітей, які цього найбільше потребують;
– дотримання довготермінових та комплексних стратегій.
Беззаперечно, інші фактори також мають значення, проте їх вплив є нижчим.
Фінансування освіти
У питанні щодо впливу фінансування на результати освіти, аналіз PISA показує, що видатки на освіту впливають на успішність лише до певної межі. Збільшення фінансування допомагає бідним країнам. Якщо ж видатки на учня перевищують $50,000, то просте збільшення фінансування не додає значного приросту у знаннях. Словаччина, яка витрачає на одного учня біля $53,000, має такі самі результати як США, які витрачають на одного учня $115,000.
Для порівняння: У 2016 році витрати на одного учня в Україні склали близько 10 тисяч гривень, що у доларовому еквіваленті становить приблизно 400 дол. США
Таким чином, витрати на одного учня в Україні є одними з найнижчих у світі, що не може не вплинути на результати участі українських школярів у міжнародних дослідженнях якості освіти.
Якість освіти країни не може бути вищою за якість вчителів школи
Якість освіти країни не може бути вищою за якість вчителів, які працюють у школах, – це беззаперечний висновок, який робить PISA.
Успіхи фінської школи першочергово пов’язують з високою престижністю роботи вчителя. Конкурси для вступу на педагогічні спеціальності у Фінляндії – одні з найвищих; для того, щоб на них вступити, необхідно належати до третини найкращих випускників школи за результатами загальнонаціональних іспитів.
Натомість, в Австралії ситуація є протилежною. Попри високий рівень соціально-економічного розвитку, австралійські учні демонструють невиправдано низькі результати. Експерти вказують, що таке падіння навчальної успішності співпадає зі зниженням вступних результатів абітурієнтів, які вступають на педагогічні спеціальності.
Українська ситуація є невтішною. Вступна кампанія 2016 року вкотре засвідчила, що на педагогічні спеціальності вступають з найнижчими результатами. Так, вступити на спеціальність вчителя фізики й математики можна було зі вступним балом 100,8. Фізики й математики школярів навчатимуть нинішні трієчники.
Високі стандарти освіти
Звіт PISA наголошує, що наявність якісно побудованих вимогливих стандартів освіти та їх послідовне неухильне дотримання – є важливим елементом успіху.
Так, Japan Times пов’язує успіхи японських школярів саме зі змінами у шкільній програмі: близько 10 років тому були змінені "розслаблені" освітні програми та кардинально збільшено кількість сторінок у підручниках. Успішність японських учнів у результаті помітно зросла, особливо з математики та природничих наук. Хоча показники досягнень з читання продовжують хвилювати японських освітян.
Якщо говорити про програму української школи, то за останні десятиліття вона значно знизила свої вимоги. З хімії, наприклад, учні отримують так званий "культурний багаж знань", який проте не забезпечує підготовку, достатню для виконання завдань ЗНО. За останні роки кількість годин, що відводиться на вивчення хімії за рівнем стандарту зменшилася від 14 до 7, при цьому обсяг матеріалу залишився незмінним, а глибина його вивчення значно знизилася. Окрім зменшення кількості годин в два рази негативно впливає на глибину знань учнів концентрична побудова шкільної програми, коли одні й ті самі теми вивчаються в середній та старшій школі. Очікується, що в старшу школу учні прийдуть з наявним багажем знань, який буде поглиблюватися, проте насправдя отримані в середній школі поверхові знання дуже швидко забуваються і максимум, який можуть пригадати учні, що ці теми вони ніби-то вже вчили, та, в кращому випадку, деякі формули речовин.
Реформування освіти
PISA не заперечує користі реформ, проте наголошує на їх довготерміновості. Результати реформ зможуть виявитися не раніше як через 10-15 років, колі школярі, що почали навчатися за новою програмою, закінчать школу та внз й прийдуть на робочі місця. Якщо говорити про реформування середньої освіти України, воно безперервно проводиться протягом двох десятиліть: змінюються програми, підручники, вимоги. Зокрема, перехід до 12-річної школи уже відбувся у 2002 році, потім був відмінений у 2010 році, тепер знову впроваджується з 2018 року. Таке безперервне реформування йде на шкоду школі, вчителям, учням, результатам навчання, на реформи витрачаються значні кошти, яких і так не вистачає школ. Чого коштує державі, наприклад, видання комплектів підручників, які так і не були використані. І що значить вчитися й вчити без наявності достатньої кількості підручників у вчителя та учнів.
Реформа 2018 року обіцяє бути однією з найбільш складних в українській освіті. Чиновники не приховують, що в процесі переходу до нових стандартів освіти, 20-30% вчителів втратить роботу. До того ж, у зв'язку з реформою, закриють і значну частину шкіл.
Суспільна значущість освіти
Одна з причин успіху східноазійських країн у PISA – особливе ставлення до освіти. Освітяни Сінгапуру говорять навіть про "освітню гонку озброєнь". Результати іспитів, окремих шкіл та регіонів – тривалий час обговорюються політиками, експертами, вчителями та експертами.
При цьому батьки, вчителі та самі учні переконані, що навчальні досягнення є у першу чергу результатом важкої і послідовної роботи, а не наслідком природжених здібностей. Переконаність, що наполегливість та послідовність у навчанні беззаперечно дасть хороший результат – одна з ключових причин успіху східноазійських країн.
За цим показником освіта України має достатньо високі показники. Батьки розглядають навчання дітей як важливе й необхідне, більшість з них самі отримали гарну освіту й того ж очікують від своїх дітей. Недоліком є те, що успіхи школярів та студентів в навчанні слабо корелюють з їх життєвими результатами. Можливість знайти краще місце роботи, отримувати вищу заробітну плату мало залежить від результатів навчання.
Таким чином, освіта - одна із складових суспільно-економічної ситуації в країні і не може розглядатися поза цією ситуацією. Негативні процеси, що відбуваються в політиці, економіці держави відзначаються і на школі, впливають на освітні досягнення українських школярів.
Коментарі
Дописати коментар
Додайте ваш коментар