Кумедні випадки з життя знаменитих хіміків

Гадаєш, життя хіміків таке ж розміряне і нудне, як хімічні формули та складні наукові розрахунки? А от і ні! Ці незвичайні і дуже розумні люди іноді бувають ой які цікаві, а їх поведінка та спосіб життя змусять усміхнутися навіть найбільшого скептика. Я приготував для Тебе кілька цікавих фактів, що сталися з вченими-хіміками. То як, привідкриємо завісу їх особистого життя?



Менделєєв — валізних справ майстер 

 А ти знаєш, що всесвітньо відомий російський хімік Дмитро Іванович Менделєєв полюбляв виготовляти рамки для портретів, з задоволенням переплітав книги та… робив валізи? Якось вибираючи необхідний товар для майбутніх шедеврів, він почув, як один покупець запитував про нього.
— Хто цей поважний добродій?
— Як? Ви не в курсі? Знати потрібно таких людей, — з повагою мовив прикажчик. — Це Менделєєв — валізних справ майстер.


Ох, ця колона! 

НімецьРоберт Вільгельм Бунзен був талановитим хіміком і зразковим викладачем. І все ж, як і в кожному університеті, були розумники, які насмілювались прогулювати лекції вченого. А в кінці семестру молоді незнайомці з благальними очима протягували професору заліковки. Добродушному Бунзену якось увірвався терпець.
— Щось я вас не пригадую. Здається, я жодного разу не бачив вас на своїх лекціях.
— І я вас не бачив, пане професоре, — погодився винахідливий студент і додав, — Усе через те, що я сидів за колоною. Скажу по секрету, її місце явно не в аудиторії!
— Цілком можливо, — спокійно промовив Бунзен. — Та ніколи б не подумав, що за колоною вміщається так багато людей!


Як професор Зінін студентів карав 

Це зараз вчитель навіть кричати на учнів не має права, а раніше викладачу дозволялося навіть дати студентові запотиличник. Так професор Казанського університету в Росії Микола Миколайович Зінін не тільки лаяв недобросовісних учнів, але й міг добряче відшмагати. Студенти не ображались на академіка, адже дозволено було дати професору здачі — взяти такий собі реванш. Проте насмілитись на подібне охочих днем з вогнем не можна було знайти: Зінін був настільки сильним і міг так стиснути винуватця його роздратування в обіймах, що той іще довго не міг прийти до тями.


Хімік-м’ясник

Виявляється, зайва вага може спровокувати безліч курйозних випадків. Дивись, що сталося якось з видатним шведським фізиком та хіміком на ім’я Сванте Август Арреніус.
Одного разу в центральному готелі Берліна мав відбутися диспут вчених. Залишивши в гардеробі пальто, Сванте потягнувся рукою до дверей, аби приєднатися до бесіди колег. Та раптом гардеробник затримав його, промовивши: «Пане! Ви помилились дверима. Засідання м’ясників знаходиться поряд».



Великий хімік

1837 року в підвалі Приватного пансіонату в Казані пролунав оглушливий вибух. Винуватцем цього вибуху виявився Саша Бутлеров, що захоплювався хімією і таємно від начальства перетворив підвал на свого лабораторію. За це його посадили в карцер, а потім вивели в їдальню з повішеною на груди довшою з написом: "Великий хімік". Напис цей став пророчим. Порушник пансіонних правил Олександр Бутлеров пізніше справді став великим хіміком.






Проти природи не попреш

На столі у Нернста стояла пробірка з органічним з'єднанням дифенілметаном, температура плавлення якого 26 С. Якщо в 11 ранку препарат танув, Нернст говорив:
- Проти природи не попреш! - І вів студентів займатися веслуванням і плаванням.


Влучна відповідь

На камзолі Ломоносова порвалися лікті. Придворний франт єхидно зауважив з приводу цього:
- Вченість виглядає звідти!
- Ні, добродію, - відповів Ломоносов, - то дурість заглядає туди!


У мене завтра лекція

Композитор О. П. Бородін був дуже неуважний.
Якось запросив він до себе на вечір друзів. Грали його твори, вечеряли, розмовляли. Раптом Бородін встає, одягає пальто й прощається.
- Куди це ви, Олександре Порфировичу?
- Бувайте здорові, ніколи, вже й додому час - у мене завтра лекція
Вибухнув сміх, і тільки тоді господар зрозумів, що він у себе вдома.



Гроші було одержано

У 1892 році великий учений Д. І. Менделєєв прийняв запропоновану йому посаду вченого охоронця Депо зразкових мір та ваги. Для Депо потрібне було дороге обладнання, а Міністерство фінансів не давало коштів.
Якось Менделєєв дізнався, що його Депо хоче відвідати великий князь Михайло. І без того тісні лабораторії керівник Депо наказав завалити різним мотлохом.
- Під ноги! Під ноги! - командував Дмитро Іванович. - Треба, щоб спотикались.
Зустрівши великого князя, Менделєєв повів його по лабораторіях, весь час кажучи:
- Не туди, будь ласка! Прошу, ліворуч! Не спіткніться часом! Тісно у нас.
Тільки так зумів він переконати високого гостя, що асигнування потрібні. Гроші було одержано.

Популярні дописи з цього блогу

Як підготувати та провести майстер-клас

Створюємо електронний підручник за допомогою сервісу Google Sites