Хіміки – лауреати Нобелівської премії
Якоб Вант-Гофф
| ||
1903
|
Сванте Арреніус
|
Теорія електролітичної дисоціації
|
1904
|
Вільям Рамзай
|
Відкриття інертних газів
|
1906
|
Муассан
|
Отримання фтору
|
1908
|
Ернст Резерфорд
|
Радіоактивний розпад елементів
|
1909
|
Освальд
|
Керування хімічною рівновагою та швидкістю реакцій, каталіз
|
1911
|
Марія Склодовська-Кюрі
|
Відкриття радію та полонію
|
1912
|
Гріньяр
|
Реакція Гріньяра
|
1913
|
А.Вернер
|
Зв’язок атомів в молекулі
|
1915
|
Р.Вільштеттер
|
Вивчення хлорофілу
|
1918
|
Ф.Габер
|
Синтез аміаку
|
1920
|
В.Нернст
|
Роботи по термохімії
|
1921
|
Ф.Содді
|
Вивчення радіоактивних ізотопів
|
1923
|
Ф. Прегль
|
Мікроаналіз органічних сполук
|
1925
|
Р.Зігмонді
|
Вивчення колоїдних розчинів
|
1930
|
Г. Фішер
|
Вивчення гемоглобіну
|
1934
|
Г. Юрі
|
Відкриття важкого водню
|
1935
|
Ф. та І. Жоліо-Кюрі
|
Синтез нових радіоактивних елементів
|
1937
|
У. Хеуорс
П. Каррер
|
Вивчення вітаміну С
Вивчення вітамінів А та В2
|
1943
|
Д. Хевеши
|
Метод мічених атомів
|
1947
|
Р. Робінсон
|
Вивчення алкалоїдів
|
1954
|
Л. Полінг
|
Вивчення природи хімічного зв’язку
|
1956
|
М. Семенов
|
Вивчення ланцюгових реакцій
|
1958
|
Ф. Сенгер
|
Вивчення інсуліну
|
1963
|
К. Циглер
|
Синтез органічних макромолекул
|
1980
|
Гілберт, Ф. Сенгер, П. Берг
|
Вивчення первинної структури ДНК
|
Список лауреатів Нобелівської премії з хімії
