Формування інформаційної компетентності студентів засобами комп'ютерно-інформаційних технологій


Якісна освіта як одна з умов високої якості життя, інструмент соціальної та культурної злагоди, стабільного розвитку та прогресу суспільства має забезпечувати набуття молоддю системи компетентностей. Для того, щоб адаптуватися в умовах постійних змін, мати свободу вибору, людина повинна вміти використовувати набуті знання у практичній діяльності. Компетентність - загальна здатність людини адекватно діяти в різноманітних ситуаціях, ефективно розв’язувати актуальні проблеми в різних сферах життєдіяльності, що передбачає можливість встановлення зв'язку між знанням і ситуацією, здатність знайти знання і способи діяльності, придатні для розв’язання проблем, приймати обґрунтовані рішення, відповідати за результати власних дій [8].

Рада Європи окреслила п’ять груп ключових компетентностей, яким надається особливе значення і якими необхідно озброїти молодь: політичні та соціальні компетентності, компетентності, пов’язані з життям у полікультурному суспільстві, комунікативні, інформаційні, самоосвітні [25 ].
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п’ять груп ключових компетентностей: уміння вчитися, здоров’язбережувальна, загальнокультурна (комунікативна), соціально-трудова, інформаційна [12]. Як бачимо, і міжнародна спільнота, і українські педагоги у якості однієї з ключових компетентностей особистості називають інформаційну компетентність.
Інформаційна компетентність - здатність до пошуку, аналізу, відбору необхідної інформації, її обробки, збереження та передачі [12].
У наш час найбільшим та найдоступнішим джерелом інформації стала всесвітня мережа Інтернет. Інформація, розміщена в Інтернеті, є корисною, важливою, життєво необхідною для людей різних професій, соціальних верств, майнового та етнічного складу тощо. Без здатності вільно орієнтуватися в мережі Інтернет, знаходити в ній необхідні дані, відповіді на поставлені запитання, людина має значно нижчі шанси для успішної адаптації в суспільстві, професійної, соціальної, творчої самореалізації.
Угорський учений Т. Вамос зазначає, що певний базовий рівень комп’ютерної грамотності скоро буде вимагатися від кожного громадянина, молодого чи старого, якщо він хоче займатися своїми повсякденними справами без сторонньої допомоги. Використання клавіатури комп’ютера для комунікації, відбору інформації буде таким же необхідним, як і читання, письмо або користування телефонним довідником [26]. Вважаємо, що набуття навичок роботи з інформацією в мережі Інтернет є необхідним елементом інформаційної компетентності особистості.
Структура компетентності включає чотири основні компоненти: знання, діяльність, мотивацію, цінності, які доповнюються і знаходяться під впливом соціальної взаємодії [8].
Конкретизуємо структуру інформаційної компетентності.
Знання:

  • види інформації за способом отримання та формами представлення, цінність інформації;
  • комп'ютер як засіб отримання, обробки і передачі інформації, області його застосування;
  • основні види і призначення програмного забезпечення для роботи з інформацією;
  • документи як результат аналітико-синтетичної переробки інформації;
  • Інтернет як джерело інформаційних ресурсів;
  • алгоритми пошуку в мережі Інтернет;
  • різні технології підготовки та оформлення результатів самостійної роботи.
Діяльність:
  • повідомлення, систематизація, інтерпретація інформації, здатність робити висновки;
  • самостійне виконання навчальних завдань, планування діяльності, добір засобів та методів;
  • використання програмного забезпечення для роботи з інформацією;
  • пошук інформації в Інтернеті, раціональне використання пошукових систем;
  • здатність генерувати, трансформувати, використовувати і презентувати інформацію;
  • використання Інтернету в процесі підготовки та оформлення результатів самостійної роботи;
  • вміння спілкуватися в Інтернеті, дотримання правил інтернет-етикету.
Мотивація:
  • сформованість цінностей інформаційного суспільства;
  • досягнення поставлених цілей на основі засвоєних способів інформаційної взаємодії;
  • ініціативність, активність, бажання бути лідером;
  • самонавчання, саморозвиток і самовдосконалення;
  • прагнення до творчих видів діяльності.
Соціальна взаємодія:
  • усвідомлення того, що наявна інформація є результатом діяльності людей;
  • використання та засвоєння досвіду пошуку, аналізу, переробки інформації;
  • представлення отриманої інформації у найбільш доцільній формі;
  • використання співпраці з іншими, залучення до роботи в групі;
  • прагнення доповнити існуючу та створювати власну інформацію.
Можемо виділити три етапи формування інформаційної компетентності:
  1. пошук інформації за вказівками та під керівництвом викладача;
  2. самостійний пошук інформації на задану тему;
  3. використання інформації для створення власного оригінального продукту.
Дидактичний аналіз інформаційного середовища мережі Інтернет дозволив виявити наступні риси представленої там інформації:
  1. надлишковість;
  2. відображена в різних джерелах;
  3. представлена в різних формах;
  4. швидко оновлюється;
  5. може бути хибною, недостовірною;
  6. частина інформації є шкідливою, негативною, агресивною, нав’язливою.
У зв’язку з цим при роботі в мережі Інтернет особливого значення набуває здатність орієнтуватися в потоці інформації, оцінювати її важливість, значимість, достовірність, придатність для вирішення поставлених завдань. Пошук в Інтернеті вимагає більшої зосередженості, цілеспрямованості, наполегливості, вміння аналізувати інформацію, виділяти головне.
Інтернет дозволяє студентам обирати ті джерела інформації, які найбільш повно висвітлюють те чи інше питання, виклад матеріалу в яких відповідає їх індивідуальним особливостям, рівню розвитку, запитам та уподобанням. Набуття вміння використовувати різні джерела інформації має значення у формуванні інформаційної та самоосвітньої компетентності особистості. Така здатність є корисною при вирішенні проблем та завдань, що постають перед людиною в реальному житті.
Користуючись Інтернетом студенти привчаються використовувати інформацію, представлену в різних формах: текстовій, табличній, графічній, анімаційній, звуковій, мультимедійній; обирати ті з них, які найбільш повно відповідають їх індивідуальним особливостям, формують власний досвід засвоєння матеріалу. Інформація мережі Інтернеті постійно оновлюється, її актуальність значно вища, порівняно з даними підручників. Використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє доповнити навчальний курс новітніми відомостями. З цією метою пропонуємо студентам відшукати в мережі Інтернет інформацію, яка дозволяє актуалізувати матеріал підручника, з’ясувати сучасні шляхи вирішення проблеми, погляди на певне питання тощо.
Засвоюючи навчальну інформацію зі слів викладача чи з підручника, студенти одночасно переймають і оцінку інформації, яка їм пропонується. Інтернет містить значну кількість різноманітних інформаційних джерел. У деяких з них оцінка одних і тих же фактів може суттєво відрізнятися і, навіть, бути діаметрально протилежною. Пропонуємо студентам знайти в мережі Інтернет веб-документи, в яких відображені різні погляди на проблему, або різні підходи щодо вирішення певного питання, розглянути та проаналізувати їх, виробити та обґрунтувати власну точку зору з наведених питань.
Визначаючи набутий рівень компетентності звертаємо увагу як на результати навчальної роботи, так і на вибір найбільш ефективних та раціональних шляхів їх досягнення, на рівень пізнавальної самостійності студентів, їх зацікавленість отриманими результатами, прагнення й здатність використовувати отриманий досвід у власній практичній діяльності.
Перспективи подальших досліджень бачимо у розробці електронного підручника як новітнього засобу навчання.

Література
1. Гурняк І. А. Методика реалізації компетентнісного підходу в процесі навчання хімії: Методичні рекомендації для вчителів хімії та студентів педагогічних ВНЗ / І. А. Гурняк. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. – 80 с.
2. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Затверджено Наказом МОН України №371 від 05.05.2008 р. [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average/topic /n_pr/kriterii.doc.
3. Шишов С.Е. Мониторинг качества образования в школе / С.Е. Шишов, В.А. Кальней. – М.: Педагогическое общ-во России, 1999. – 320 с.
4. Vamos T. Education and Computers the Human Priority T. Vamos Prospects. Vol. XVII. 3. UNESCO, 1987. P. 350.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Створюємо електронний підручник за допомогою сервісу Google Sites

Як підготувати та провести майстер-клас