Дидактичний аналіз інформаційного середовища мережі Інтернет

Анотація. У статті здійснено аналіз інформаційного середовища мережі Інтернет, визначено його основні особливості, з’ясована їх роль у формуванні інформаційної компетентності учнів, розглянуто методичні підходи використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання хімії

Ключові слова: інформаційне середовище, мережа Інтернет, інформаційна компетентність.
The summary. In article it is carried out the analysis of the information environment of a network the Internet, its basic features, and use role in formation of information competence of pupils, methodical approaches of use of information-communication technologies in the course of chemistry training are developed.
Key words: the information, a network of Internet, information competence.
Постановка проблеми. Кінець ХХ – початок ХХІ сторіччя часто називають комп’ютерно-інформаційною ерою (computer/information age). Одним із найбільших науково-технічних досягнень даного періоду стали розробка та удосконалення комп’ютерів і новітніх засобів інформації. Їх проникнення в різні сфери життя суспільства має значні економічні, соціальні та культурні перспективи. Вказується, що доступ до інформації, уміння її опрацьовувати, зберігати,  використовувати, створювати, поширювати виступають умовою національного розвитку, зміцнення демократії, становлення громадянського суспільства [5, с. 12].
Найбільшим джерелом інформації у сучасному світі є мережа Інтернет, яка  забезпечує користувачів доступом до інформаційних ресурсів, дозволяє знайомитися з останніми досягненнями науки та техніки, розширює можливості спілкування. Використання мережі Інтернет у процесі навчання забезпечує певний рівень комп’ютерної грамотності випускників, сприяє їх залученню до сучасних інформаційних технологій, є важливою складовою формування інформаційної компетентності.
Як свідчать наші спостереження, вчителі досить часто звертаються до інформаційних ресурсів мережі Інтернет, пропонуючи учням підготувати виступ, повідомлення, доповідь чи реферат на задану тему, використовуючи інформацію отриману з інтернет-джерел. Проте при цьому недостатньо враховуються особливості інформаційного середовища мережі Інтернет, і, як наслідок, не повністю реалізуються можливості такої форми роботи для формування інформаційної компетентності учнів.
Аналіз актуальних досліджень. Інформаційна компетентність як здатність до пошуку, обробки, аналізу, критичного осмислення інформації визнається однією з ключових компетентностей особистості [2]. Важлива риса ключових компетентностей їх сприятливість для всіх членів суспільства незалежно від статі, класу, раси, культури, мови, професії [4, с. 14].
Набуття молодою людиною системи компетентностей є передумовою її успішного входження в самостійне життя, самореалізації в ньому. Стосовно інформаційної компетентності це виявляється в тому, що здатність знаходити та використовувати інформацію, необхідну для вирішення поставлених завдань, є важливою як у повсякденному житті, так і у професійній діяльності.
Найбільшим глобальним джерелом інформації у наш час є Інтернет. Уміння працювати в Інтернеті є не лише перевагою, а в багатьох випадках неодмінною умовою успішної професійної діяльності. Переконані, що при використанні дидактичного потенціалу мережі Інтернет учителю важливо знати та враховувати особливості представлених там інформаційних ресурсів.
Мета статті: аналіз інформаційного середовища мережі Інтернет, з'ясування його ролі у формуванні інформаційної компетентності випускників, розробка методичних підходів використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання хімії
Виклад основного матеріалу. Школярі та студенти  – основні користувачі Інтернету. До такого висновку прийшли організатори міжрегіонального дослідження, яке проходило у травні-червні 2009 р. в Росії. Згідно з отриманими даними, в Росії лише третина дорослих користується Інтернетом, тоді як серед опитаних підлітків 90% є користувачами Мережі, використовуючи для цього домашні комп’ютери, клуби, Інтернет-кафе, шкільні комп’ютери чи комп’ютери друзів. За даними Єврокомісії в країнах Євросоюзу в середньому 84% дорослих і 86% підлітків користуються Інтернетом. Тобто, якщо серед дорослих росіян показник використання Інтернету більш як вдвічі нижчий, порівняно з середньоєвропейським, то молодь не відстає від своїх європейських однолітків [7].
В Україні забезпечення населення домашніми комп’ютерами і доступ до мережі Інтернет дещо нижчий, ніж в Росії та Європі в цілому, що в першу чергу пов'язуємо з економічними чинниками. Станом на жовтень 2010 р. кількість регулярних користувачів мережі Інтернет в Україні у віці 15 років і старше складала 12,9 млн., що становить близько 33% дорослого населення країни. Вік більшості з них (61%) – від 15 до 29 років. Основним місцем користування мережею Інтернет є домашній стаціонарний комп'ютер або ноутбук [3].
Анкетування, проведене нами серед старшокласників, показало, що у 75% з них удома є комп’ютер, у 54% він підключений до Інтернету. Проте, навіть за відсутності домашнього комп’ютера, мережею Інтернет регулярно користуються 86% учнів (у друзів, родичів, в інтернет-кафе, або через мобільні телефони). Час свого перебування в Інтернеті школярі оцінюють по різному: від 1-2 годин на тиждень, до 4-6 годин на день. При цьому практично всі вказали, що користування мережею Інтернет викликає у них позитивні емоції. Таким чином можемо зробити висновок, що старшокласники є активними користувачами Інтернету.
Вказується, що для підлітків Інтернет порівняно з книгами, телебаченням, журналами стає головним джерелом інформації, конкуруючи з вчителями та друзями й частково замінюючи батьків [3].
З'ясуємо особливості інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Характеризуючи представлену в них інформацію виділяємо її наступні риси:
1)    є надлишковість;
2)    відображена в різних джерелах;
3)    представлена в різних формах;
4)    швидко оновлюється;
5)    може бути хибною, недостовірною;
6)    частина інформації є шкідливою, негативною, агресивною, нав’язливою.
Розглянемо ці особливості детальніше.
Під надлишковістю ми розуміємо те, що обсяг представленої в Мережі інформації значно перевищує можливості людського сприйняття. Це відрізняє її від інформації шкільного підручника, обсяг якої розрахований таким чином, щоб вона могла бути засвоєна за час, відведений програмою на вивчення теми.
Огляд кількості документів з деяких тем курсу хімії, доступ до яких пропонують різні пошукові системи, дав наступні результати (табл. 1):
Таблиця 1.
Кількість представлених у мережі Інтернет документів
з різних тем курсу хімії

Тема курсу хімії
Кількість результатів, представлених різними пошуковими системами, тис. документів
(україномовних / російськомовних)
Яндекс
Google
МЕТА
Nigma
1.
Періодичний закон
1,4 / 56
3,9 / 37,6
0,8 / 2,7
2,8 / 88
2.
Теорія хімічної будови органічних сполук
0,1 / 2,8
1 / 5,1
0,03 / 0,03
0,06 / 3,8
3.
Вуглеводні
12 / 670
30,2 / 305
10,2 / 35,7
52 / 1100
4.
Спирти
11 / 542
29,7 / 277
7,6 / 36,8
21 / 1700
5.
Жири
51 / 2000
186 / 2400
56,4 / 420
167 / 5200
6.
Вуглеводи
20 / 1000
51 / 783
21,1 / 249
47 / 2800
7.
Амінокислоти
22 / 1000
48 / 691
24 / 1100
58 / 3100
8.
Білки
50 / 3000
140 / 4830
55,2 / 525
116 / 7600
9.
Полімери
14 / 1000
43,8 / 728
19,1 / 145
46 / 5000
Такий великий обсяг розміщеної в Мережі інформації розглядаємо як позитивний чинник, що дозволяє кожному учню знайти унікальну інформацію, релевантну запропонованій темі, яка найбільш повно розкриває матеріал, відображує його власну точку зору. Цим забезпечуються можливості для творчого розвитку та самореалізації школярів, побудови ними власної освітньої траєкторії.
Також привертає увагу, що кількість російськомовних документів, розміщених у Мережі, на порядок вища, порівняно з кількістю документів на українській мові. Ще більшою є кількість англомовних документів, зокрема, знайдених пошуковою системою Google. На наш погляд це є вагомим стимулом для розвитку комунікаційних умінь учнів, оволодіння ними іншими мовами.
Вважаємо, що надлишковість інформації мережі Інтернет стимулює набуття школярами вміння обробляти великі її масиви, відділяти головне від другорядного, використовувати інформаційно-пошукові системи.
Досліджуючи питання використання школярами інтернет-ресурсів, О.А. Журин рекомендує запропонувати їм деякі електронні адреси, де вони зможуть знайти необхідну інформацію, або посилання на неї [1]. Ми вважаємо за більш доцільне пояснити учням як використовувати інформаційно-пошукові системи, представлені в Мережі, як грамотно формулювати пошукові запити тощо.
Використання інтернет-ресурсів дозволяє школярам набути вміння працювати з різними джерелами інформації.
На уроці основними джерелами інформації є педагогічно адаптований матеріал шкільного підручника та пояснення вчителя. В Інтернеті інформація, яка може бути використана в процесі навчання, розміщена на сайтах наукових, науково-технічних організацій, в базах даних, інформаційно-пошукових й інформаційно-довідкових системах, електронних бібліотеках тощо.
Користування Інтернетом дозволяє школярам обирати ті джерела інформації, які найбільш повно висвітлюють те чи інше питання і виклад матеріалу в яких відповідає їх індивідуальним особливостям, рівню розвитку, запитам та уподобанням.
Набуття вміння використовувати різні джерела інформації має значення у формуванні інформаційної та самоосвітньої компетентності особистості. Така здатність є корисною при вирішенні проблем та завдань, що постають перед людиною в реальному житті.
Іще однією характерною рисою інформаційного середовища мережі Інтернет є те, що інформація представлена в ньому в різних формах.
Спочатку інформація в мережі Інтернет розміщувалася, зберігалася та передавалася переважно у вигляді тексту. Поступово можливості Інтернету розширювалися: текстова інформація доповнилася графічними зображеннями, потім з'явилася можливість розміщувати в Інтернеті аудіо- та відео матеріали. Сьогодні інформація в мережі Інтернет може бути представлена у вигляді тексту, статичних і анімованих зображень, відео- та аудіоматеріалів тощо. Сучасні технічні та програмові засоби дозоляють створити віртуальну реальність – тривимірне (3D) комп’ютерне середовище, що реалістично реагує на дії користувача. Таким чином Інтернет має значно ширші можливості представлення інформації, порівняно з матеріалом підручника чи поясненням учителя.
Завдяки цьому учні привчаються використовувати інформацію, представлену в різних формах: текстовій, табличній, графічній, анімаційній, звуковій, мультимедійній, обирати ті з них, які найбільш повно відповідають їх індивідуальним особливостям, формують власний досвід засвоєння матеріалу.
Проте навіть традиційна для шкільних підручників текстова форма подачі інформації в Інтернеті має свої особливості. Для паперових документів (інструкцій, статей, підручників) характерна лінійна організація матеріалу, коли фрагменти тексту розміщуються один за одним у відповідності до мети та задуму автора. У електронному документі текст доповнюється гіперпосиланнями, які не тільки полегшують орієнтування та навігацію в інформації, але й привносять в неї нові зв’язки, надають користувачеві можливість побудови власного алгоритму ознайомлення з матеріалом, доповнення та розширення його відповідно до власних запитів і уподобань, нахилів і потреб.
Важливою проблемою, вирішення якої ми пов'язуємо з використанням інформаційних ресурсів мережі Інтернет, є консерватизм освіти, який виявляється у відставанні шкільних знань від сучасного рівня розвитку науки та техніки.
Вказується, що в наш час розрив між середнім рівнем грамотності суспільства та рівнем передових досягнень науки та техніки складає близько шестидесяти років. Це означає, що сьогодні суспільство розуміє ті відкриття, які були зроблені шістдесят років тому. Ліквідація цього розриву потребує свого вирішення. Зазначається, якщо людина закінчила школу у 60-70-х роках ХХ століття і не отримала вищої освіти, або здобула вищу освіту з іншого, нехімічного профілю, вона має знання з хімії початку століття [6].
Інформація мережі Інтернеті постійно оновлюється, її актуальність значно вища, порівняно з даними шкільних підручників. Використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє доповнити шкільний курс новітніми відомостями. З цією метою пропонуємо учням відшукати в Мережі інформацію, яка дозволяє актуалізувати матеріал підручника, з’ясувати сучасні шляхи вирішення проблеми, погляди на певне питання тощо.
Особливістю інформаційного середовища Інтернету є те, що далеко не вся представлена в ньому інформація є науково обґрунтованою та достовірною. Дослідники розглядають низьку достовірність інформації, розміщеної в мережі Інтернет, як «унікальний прецедент в історії інформаційної взаємодії людей» [1].
Даний факт пов'язуємо з доступністю мережі Інтернет не лише як джерела інформації, але й як місця розміщення користувачами власних інформаційних ресурсів. Частина інформації в Інтернеті, яка може бути використана в процесі навчання, надається науковими та освітніми товариствами, створюється вчителями та викладачами,  поповнюється учнями, інша частина інформації стихійно проникає в дану область з різноманітних, часто невідомих джерел.
Оцінка можливості використання інформації мережі Інтернет у навчальному процесі показала наступні результати (табл. 2) [1].
Таблиця 2.
Можливості використання інформації мережі Інтернет у процесі навчання
Навчальна тема
Кількість веб-сторінок
Знайдених
Переглянутих
Які можна використати в процесі навчання
Всього
Відсоток
Періодичний закон
3321
100
2
2
Періодична система
1473
100
14
14
Вуглеводні
16008
100
4
4
Спирти
76232
50
1
0,5
Жири
80277
50
-
-
Наявність в Інтернеті науков недостовірної інформації використовуємо з метою розвитку в учнів критичного мислення. Розміщену в Мережі хибну інформацію, яка суперечить сучасним науковим фактам, може знайти вчитель, або запропонувати відшукати її самим учням. Корисно не лише вказати на факт наявності в Мережі науково недостовірної інформації, але й запропонувати школярам з'ясувати можливі причини її  появи.
Засвоюючи навчальну інформацію зі слів учителя чи підручника, учні одночасно переймають і оцінку інформації, яка їм пропонується. Інтернет містить значну кількість різноманітних інформаційних джерел. У деяких з них оцінка одних і тих же фактів може суттєво відрізнятися і, навіть, бути діаметрально протилежною. Пропонуємо школярам знайти в мережі Інтернет подібні веб-документи, в яких відображені різні погляди на проблему, або різні підходи щодо вирішення певного питання, розглянути та проаналізувати їх, виробити та обґрунтувати власну точку зору з наведених питань. Прикладами таких неоднозначних питань хімічного змісту можуть бути наступні: «Фреони як чинники руйнування озонового шару – дійсний факт чи закиди конкурентів?», «Зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері – результат діяльності людини чи закономірної зміни клімату планети?» тощо. При цьому важливо привчати школярів розмежовувати фактичну й оціночну складові інформації, аналізувати використані джерела інформації під кутом зору їх достовірності.
Частина інформації, з якою зустрічається користувач в мережі Інтернет, має порнографічний характер, містить сцени насилля, шовіністичні та націоналістичні заклики. Аналізуючи ризики та загрози, пов’язані з перебуванням в Мережі, європейські дослідники перші місця відвели виманюванню особистої інформації, зіткненню з порнографічним контентом, психологічним тиском, агресією [3].
Проте проведене нами анкетування показало, що школярі недооцінюють шкідливість подібного роду інформації. Зазначаючи небезпеки, з якими зустрічається користувач в Мережі, учні в першу чергу називають небезпеку зараження комп’ютера вірусами та злому пароля акаунта в соціальній мережі. Нав’язлива реклама, порнографія, сцени насилля, з якими користувачі стикаються в Інтернеті, розглядаються учнями як неприємні, небажані проте загалом нешкідливі елементи контенту.
Недооцінку підлітками ризиків, пов’язаних з перебуванням в Інтернеті, пов'язуємо з позитивними емоціями, які викликає в них користування Мережею, захопленням від можливостей, які вона надає. Учні схильні швидше насолоджуватися перебуванням в Інтернеті, ніж аналізувати та критично осмислювати отриману інформацію. У зв'язку з цим актуалізується питання засвоєння школярами правил безпечного користування Інтернетом, норм спілкування в Мережі тощо.
Вищою мірою засвоєння навчального матеріалу є продукування учнями власних знань. Опрацювавши знайдену в Мережі інформацію, скомбінувавши та доповнивши її, учні можуть використати отриманий матеріал при створенні електронної презентації, учнівського веб-сайту, викласти у власному блозі тощо. Таку можливість надає використання в навчальному процесі мережі Інтернет, яка є не тільки найбільшим у світі джерелом інформації, але й майданчиком, де кожен бажаючий може викласти власні доробки.
Висновки. Використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет відповідає вимогам часу, реаліям сьогодення, має значні перспективи щодо підвищення ефективності та якості навчання, формування компетентноі особистості випускника. Використання мережі Інтернет, інформаційно-комунікаційних технологій є чинником формування інформаційної компетентності школярів. Ефективність навчання підвищиться, якщо при використанні мережі Інтернет будуть враховуватися особливості представленої  в ній інформації, яка є надлишковою, відображеною в різних джерелах, представленою в різних формах, актуальною, може бути хибною, недостовірною, шкідливою, нав’язливою.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці методики використання мережі Інтернет й інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення хімії.
Література
1.  Журин А.А. Дистанционное обучение химии [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.mediaeducation. ru/publ/jurin8.htm
2.  Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Затверджено Наказом МОН України №371 від 05.05.2008 р. [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average/topic /n_pr/kriterii.doc.
3.  Межрегиональное исследование. Моя безопасная сеть: Интернет глазами детей и подростков. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.fid.su/projects/ research/mysafernet/01/
4.  Овчарук О.В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти / О.В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / [під заг. ред. О.В. Овчарук]. – К.: К.І.С., 2004. – С. 6-15. - (Бібліотека з освітньої політики).
5.  Тангян С.А. Образование на пороге ХХІ века / С.А. Тангян // Педагогика. – 1995. - №2. – С. 11-13.
6.  Химия и развитие общества. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://him.1september.ru/articlef.php?ID=200003401.
7.  Newsday 19.12.2010. Користувачів Інтернет в Україні перерахують. На українському ринку з'явилося вже друге дослідження аудиторії мережі Інтернет. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.news-day.com.ua/internet/1035/

Популярні дописи з цього блогу

Створюємо електронний підручник за допомогою сервісу Google Sites

Як підготувати та провести майстер-клас